Родини листя й мова, якою описують горня

Слова важать не менше за грами. Коли двоє людей п’ють одну мелісу й один каже «свіжо», а другий — «трав’янисто», вони не сперечаються, а просто не мають спільного словника. Ми користуємося п’ятьма словами, і біля кожної рослини нижче стоять саме вони.

П’ять слів

• Тіло — вага в роті. Порічка має тіло, меліса майже ні.
• Верх — те, що чути в запаху ще до ковтка. Цитрус, камфора, мед.
• Середина — головний смак, який тримається, доки настій у роті.
• Слід — те, що лишається через десять секунд після ковтка.
• Сухість — стягування на піднебінні. Її дає перестояний лист і майже завжди — окріп.

Усі описи в цій нотатці — з наших зошитів: лист однієї рослини, одного місяця збору, залитий за нашими порогами. Ваш чебрець із іншого схилу пахнутиме інакше — і це правильно.

Трави не псуються — вони вивітрюються. Скло з щільною кришкою, темна шафа, подалі від плити. Кожну банку підписуємо: назва, місяць і рік збору. Ця дрібниця важливіша, ніж здається: липнева меліса й вереснева — різні напої, і через пів року без етикетки їх не відрізнити.